Консультація про усиновлення
Про порядок усиновлення, опіки та піклування над дітьмим в період військового стану роз’яснює завідувач сектору Недригайлівського бюро правової допомоги Конотопського МЦ з надання БВПД Ірина Валюх
Війна застала нас без попереджень, навіть ті, хто вірили "чуткам", не були готові до неї. Це оголило безліч проблем, щодо яких раніше ми не задумувались, адже було відчуття глобальної безпеки. Зокрема, ризики для менш захищених верств населення – дітей.
Непоодинокими є ситуації, коли хтось один із батьків військовозобов'язаний і самотужки виховує дітей та забезпечує їх, а інша сторона ними не цікавиться. Втім, юридично кожен з батьків має однакові права на дітей і той, хто ними опікується, не вважається одинаком. І для держави батьки, які не позбавлені батьківських прав – є повноцінними батьками, які можуть подбати про дитину.
Одже є законні підстави мобілізації такого батька-одинака або ж військовозобов’язаної матері, що створює ризики для дитини.
Щоб підтвердити факт самостійного виховання дитини – потрібне рішення суду про позбавлення батьківських прав іншого(ої) з батьків. До війни люди не хотіли думати про складні судові процеси позбавлення батьківських прав самоусунених батьків.
На даний час є альтернативи, які допоможуть подбати про права вашої дитини – тимчасовий прихисток. (тимчасова опіка над дітьми) – це не спрощена процедура усиновлення, але це можливість законно передати часткові права на дитину на тимчасовий період (родичі в пріоритеті).
Дана процедура допоможе захистити інтереси дітей, щодо чиїх батьків неможливо наразі встановити інформацію (чи живі вони). Для цього необхідно:
-звернутись до Служби у справах дітей за місцем проживання,
-звернутись до Національної соціальної сервісної служби України,
-подати заяву в чат-боті "Дитина не сама".
Також пам'ятайте, що Служба у справах дітей обов'язково:
обстежить умови вашого проживання та поспілкується з дитиною щодо її згоди на такий прихисток.
Усиновлення дітей є формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто різниця між тимчасовим прихистком і усиновленням у тому, що під час останнього дитина повністю втрачає зв’язки зі своєю біологічною сім’єю і набуває нові в сім’ї усиновлювачів.
У зв'язку з війною багато дітей втратили батьків тим чи іншим шляхом, відповідно постало питання усиновлення. Спочатку війни процес усиновлення було призупинено. Це було спровоковано ризиками для інтересів дітей, адже виконати повну процедуру було вкрай важко. Проте, наразі це доступний процес з деякими покращеннями під час війни, а саме:
Опіка та піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років.
Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Опіка та піклування може також встановлюватися і над повнолітніми особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 р., надано перелік органів опіки та піклування, а саме:
— державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя;
— виконавчі органи міських чи районних рад у містах, сільських, селищних рад.
Функції органів опіки та піклування поширюються стосовно таких осіб, які:
— не досягли 18-річного віку та залишилися без батьківського піклування;
— визнані судом недієздатними;
— визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами;
— потребують піклування за станом здоров'я.
Опіка та піклування встановлюються за місцем проживання особи або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Не можуть бути призначені опікунами чи піклувальниками особи, які не досягли 18-річного віку, позбавлені батьківських прав, а також особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці.
До обов'язків опікунів чи піклувальників належать: виховання підопічних, турбота про їхнє здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток, створення цим особам необхідних побутових умов, належного лікування та догляду, навчання, захист прав та інтересів підопічних.
Усиновлення (удочеріння) — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, окрім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України та якщо усиновлювачем є іноземець.
Питання усиновлення регулюється ст. 18 Сімейного кодексу України. У ст. 211 Кодексу встановлено перелік осіб, які можуть бути усиновлювачами, а в ст. 212 наводиться перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Зокрема, усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, яка старша за усиновлювану дитину не менше аніж на 15 років, а у випадку усиновлення повнолітньої особи — не менше 18-ти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути лише дитина. Однак, якщо дитину було покинуто в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, чи дитину було підкинуто або знайдено, то така дитина може бути усиновленою лише після досягнення нею двомісячного віку.
Переважне право на усиновлення дитини, — громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усинов-люється, який є родичем дитини та людиною, яка усиновлює кількох дітей, котрі є братами та сестрами, а також подружися.
Для усиновлення потрібна згода усиновлюваного, у формі, що відповідає її вікові. Однак усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона, у зв'язку з віком або станом здоров'я, не усвідомлює факту усиновлення та якщо дитина проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Якщо батьки дитини невідомі чи їх позбавлено батьківських прав, визнано недієздатними чи безвісти відсутніми, усиновлення дитини проводиться без згоди батьків. Також це можливо у випадку, коли судом буде встановлено, що батьки, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без вагомих причин, не беруть участь у її утриманні та вихованні, не проявляють батьківської турботи та піклування.
На усиновлення дитини одним із подружжя необхідна письмова, нотаріально засвідчена, згода другого з подружжя. У випадку визнання другого подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним, усиновлення проводиться без такої згоди. Якщо усиновлюється дитина, над якою встановлено опіку або піклування, то, окрім згоди батьків, також потрібна письмова згода опікунів чи піклувальників.
Строк дії документів та висновку про можливість бути усиновлювачами наразі становить 18 місяців (раніше 12).
Усиновлення вважається здійсненим у день набуття чинності рішення суду про усиновлення.
Довідково:
Сектор Недригайлівське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 16,
смт Недригайлів, Сумська область.
